Бростатися, -таюся, -єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки.
Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Заброди́ти, -джу, -диш, гл. Замочить въ водѣ, запачкать въ грязи.
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Василина з'явилась і счезла, як мара. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Туди мене мара несе, де грають музики. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом.
Принавіть нар. Даже. Cм. навіть.
Пуля 2, -ля́ти, с.
1) = индича.
2) = курча.
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись.
Терпіння, -ня, с.
1) Терпѣніе.
2) Страданіе. Ум. терпіннячко. За терпіннячко дасть Бог спасіннячко.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій.
2) Кошенильный.
3) = червчатий. Черцьовий поясочок.
