Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лядер

Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа. Гол. Од. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯДЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯДЕР"
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Паня, -ня́ти, с. Барское дитя. АД. І. 8. Білеє личенько як у паняти. Чуб. V. 1147. Ум. панятко.
Підстрішок, -шку, м. = підстріха.
Понайбільше нар. По большей части. Вх. Лем. 453.
Посходитися, -димося, -дитеся, гл. Сойтись (о многихъ). Уночі посходились усі гайдамаки. Рудч. Ск. II. 147.
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили. О. 1862. IX. 61.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.
Роба, -би, ж. Трудолюбивая, работящая. Найміть цю жінку, вона і видов, і їсти зварить, і вимиє — така роба, що нема вже що й казати. Могил. у.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯДЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.