Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116. 3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. бігунчик.
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. Ум. Ді́жечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. Cм. Діж, діжун.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл. 1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Шевч. 171. Як водою змито — нема й нема. Г. Барв. 78. 2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка. Чуб. V. 57.
Налічи́ти Cм. налічувати.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться. Зміев. у.
Обнести Cм. обносити.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. ІІ. 145.  
Рум'яність, -ности, ж. Румяность. Що мені по твоїй рум'яности, нема мені од тебе приязности. Чуб. V. 312.