Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
Білочник, -ка, м. Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. II. 34.
Заклада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закла́стися, -ду́ся, -де́шся и заложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. 1) Закладываться, заложиться. 2) Закладываться, основываться, основаться. 3) Учреждаться, учредиться. 4) Рѣшаться, рѣшиться твердо, дать обѣтъ. Заложився їсти усе пісне. Левиц. І. 5) Держать пари, побиться объ закладъ. Левиц. Пов. 102. Мужики закладалися, що не прийде вона, на сто рублів. Рудч. Ск. І. 215.
Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. Щог. 47.
Москале́нко, -ка, м. 1) Сынъ великоросса. 2) Сынъ солдата.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Підпалакати, -каю, -єш, гл. = підпідьомкати. Вх. Лем. 449.
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Середина, -ни, ж. 1) Середина, средина. 2) Внутренность. Ум. серединка.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.