Блішити, -шу, -шиш, гл. = бліхувати 1.
Джерела́стий, -а, -е. = Джерелатий. Киплять меди по кубках джереластих.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Згляда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. згля́нути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Зглянь на Христа єдина. Тільки зглянути на твої очі, той знать, скільки вони сліз вилили. — о́ком. Охватить взглядомъ. Коло її хати був великий луг, скільки оком зглянуть.
Палючий, -а, -е. Жгучій. Палюча горілка. Уже на коневі і хвіст обгорів, такий то палючий той змій. Терпіти... од літньої спеки палючої.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл.
1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають.
2) Спадать, спасть (объ опухоли).
3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне.
Уклеюватися, -леююся, -єшся, сов. в. уклеїтися, уклеюся, -їшся, гл. Повиваться, вклеиться.
Упівночі нар. = опівночі. Янголи-хранителі! храніть мене сії ночі упівночі.
Упроситися, -шу́ся, -сишся, гл. Испросить разрѣшеніе войти. Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Упросивсь до тих людей на ніч.
Шугнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч. Устала з труни та як шугне по церкві. Люде так і шугнули од тих дверей. 2) Упасть въ яму. Шугнув у провалля, аж зашуміло. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). Шугнув горобців.