Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людний

Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДНИЙ"
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Заві́дати Cм. завідувати.
Крисачок, -чка, м. Ум. отъ крисак.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Освітити, -ся. Cм. освічувати, -ся.
Оточини, -чин, ж. мн. 1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у. 2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.
Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Пруток, -тка, м. Ножка листа, плода. Вх. Уг. 264.
Сеньга, -ги, ж. Родъ рыбы. Оселедців по три сотні і сеньги донської (купила). Мкр. Н. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.