Вештатися, -таюся, -єшся, гл. Ходить вездѣ, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою.
Гарапник, -ка, м. Плеть, арапникъ. Гарапник тройчатий.
Дого́да, -ди, ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. 2) Удобство, довольство.
Дрислі́вка, -ки, ж. 1) Дыня, имѣющая много жидкости въ срединѣ и вообще мягкая. 2) слива скороспілка.
Крисак, -ка, м.
1) = крисаня.
2) Оковка на концахъ оси. Ум. крисачок.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Ускочку нар. Галопомъ. Я їхав нерівно: де ристю, а де вскочку, бо постилався знайти воли, щоб не попались де у шкоду.
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Мав дещо худобини.
Хурдиґарня, -ні, ж. 1) Тюрьма. 2) Каланча. Ач, яка хуртовина піднялась, що аж очі засипала! А то ж то тому москалеві бідному, що на самісінькому вершку, на тій хурдиґарні стоїть, — невже ж таки йому не дошкуля?