Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любва

Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБВА"
Білоручка, -ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Шейк. Ум. білоручечка.
Відколоти Cм. відколювати.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду. Н. п.
Заброди́ти, -джу, -диш, гл. Замочить въ водѣ, запачкать въ грязи.
Недопанок, -нка, м. Разыгрывающій барина.
Непохитно нар. Стойко.
Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.
Причвалати, -ла́ю, -єш, гл. Прибрести. Еней по берегу попхався.... аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.