Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущиця

Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска. Ч. IV. 369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИЦЯ"
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Му́ха, -хи, ж. Муха. До Спасівки мухи на пана роблять, а в Спасівку на себе. Ном. № 482. Аж он дві мухи сидить. Лубен. у. крутиться як муха в окро́пі. Заваленъ хлопотами, безъ отдыха въ хлопотахъ. муха ясіньова. Насѣк. = майка. Вх. Пч. І. 7. Ум. мушка.
Прихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прихвати́тися, -чуся, -тишся, гл. Поспѣшно браться, взяться. Прихватюсь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15.
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. Зміев. у. У лісі вже прорость проростає. Черк. у.  
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. сувійчик.
Сукупний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Совокупный, совмѣстный, нераздѣльный, общій, цѣльный. Треба, щоб була у нас сукупня вечеря на всіх братів і сестер. Павлогр. у. Сукупні городи (огороды, не отдѣленные другъ отъ друга). Васильк. у. Наша земля сукупна з поповою. Вран. у. У мене сукупні гроші, — тільки й є 25 бумажка. Гадом. у.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.