Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучечок

Луче́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Ткацкій челнокъ, который употребляютъ, когда в'яжуть начиння. Cм. начиння и стілець. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЕЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЕЧОК"
Бабусин, -на, -не. Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.
Бахусуватий, -а, -е. Имѣющій слѣды пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
Дерев'я́нка, -ки, ж. 1) Деревяшка. Сиканки мнуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. Ном., стр. 302, № 411. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Гліб. 28. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку. Хата. 121.
Зага́кливий, -а, -е. Заикающійся. Вх. Зн. 238.
Кипарис, -су, м. Кипарисъ. Біжить у сад меж кипариси чорні. К. МХ. 42.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком. КС. 1882. IV. 170.
Понащипувати, -пую, -єш, гл. Нащипать (во множествѣ).
Приспівок, -вку, м. = приспів. Гарна пісенька та ще й з приспівком. Конст. у.
Роскарячувати, -чую, -єш, сов. в. роскарячити, -чу, -чиш, гл. Разставлять, разставить, раздвинуть вѣтви, ноги.
Шалон, -на, м. Эшелонъ. Пятигор. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧЕЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.