Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луда

Лу́да, -ди, ж. Бѣльмо? Роспадеться луда на очах ваших неситих; побачите славу, живу славу дідів своїх. Шевч. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУДА"
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Лад, -ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. в один лад. Подъ одну стать. Конст. у. ні ладу, ні по́ладу нема. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. зробити лад. Привести въ порядокъ. Желех. через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. без ладу живе. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. чи буде з сьо́го який лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. без ладу. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. в лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. до-ладу. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. ладом. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717. 2) Обычай, общепринятая правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Воли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! Полт. г. ладом = лагодом. Ладом усе можна. Ном. № 3303. 5) Стройность, ладъ; тактъ. співають в лад. Поютъ стройно. Шевч. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). Шевч. 244. 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. нехай іде своїм ладом. Пусть дѣлаетъ по своему. Ном. № 5299. на всі лади. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило. Шевч. 607.
На́брід, -роду, м. Пришельцы, сбродъ.
Острога, -ги, ж. 1) Шпора. Гол. Од. 77. Звонять коні копитами, а вояки острогами. Гол. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями. Лукаш. 110. 3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Перехоплювати, -люю, -єш, сов. в. перехопити, -плю, -пиш, гл. 1) Перехватывать, перехватить. 2) Перебивать, перебить, прервать (рѣчь). Ходім уже, бабуню, годі вже! перехопила панночка. МВ. (О. 1862. III. 38). «Колись за велику увагу ставили мов товариство». — Може колись, — перехопив січовик, — та не теперки. Стор. МПр. 10.
Полуденний, -а, -е. Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179.
Причалити, -ся. Cм. причалювати, -ся.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Сельце, -ця, с. Ум. отъ село.
Чкатися, -чкаюся, -єшся, гл. = цкати. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.