Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лубочок

Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБОЧОК"
Гобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Лв. 101.
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.
Понуздати, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать (лошадей).
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Ріща, -щі, ж. Валежникъ. Камен. у. Ум. ріщечко. Які там дрова — ріщечко саме. Камен. у.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.
Шнирь, -ря, м. = шнир. Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили. Мкр. Г. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУБОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.