Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. І. 284.
Калап, -па, м. Черная шляпа съ низкимъ круглымъ верхомъ и широкими полями, загнутыми внизъ. Угор. Гол. Од. 79. Лем мене спізнала моя фраєрочка, що мі закладам за калап пірочка. Гол.
Лун, -на, м. = лунь. луна піймати. Умереть.
Трепнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Ввечері, кінчаючи роботу, молотники казали: — ні, ще на вдову, — Еге, еге, трепнімо хоч снопів з пять. Cм. тріпнути, -ся.
Уїхати Cм. уїздити.
Укувати, укую, -єш, гл. Заковать, оковать. Скажу тебе в кайдани вкувати. Гол. Білі ніженьки в кайдани вкували. АД. І. 82. 2) Сковать, наковать. Вкуй кілька цвяхів. Як мама не вділила, то коваль не вкує, т. е. если нѣтъ природныхъ, способностей, то искусственно ихъ не создать. Вас. 209.
Уцідити, -джу, -диш, гл. Нацѣдить (извѣстное количество).
Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. Мам фраїра пана. Гол. IV 511.
Швиґар, -ра, м. Конецъ кнута, плети. Вх. Зн. 81.