Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій.
Важка, -ки, ж. Снарядъ, которымъ ткачъ придерживаетъ шинки. Состоитъ изъ деревяннаго крюка и привязанной къ нему веревочки съ тяжестью на концѣ.
Вогнюватий, -а, -е. Пылкій, страстный. Молодиця вогнювата.
Голубиний, -а, -е. 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине.
Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати.
Піврік, -ро́ку, м. Полугодье. За півроку чинш.
Погірник, -ка, м. = погар 2. Пастбище для дойныхъ овецъ.
Таксатор, -ра, м. Таксаторъ, оцѣнщикъ лѣсовъ и угодій по ихъ доходности.
