Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Безвиводно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є.
Бугаяка, -ки, м. Ув. отъ бугай.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
Полутабенковий, -а, -е. Сдѣланный изъ полутабенку.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл.
1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову.
2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати.
