Вічистий, -а, -е. Вѣчный; долговѣчный. Вх. Лем. 399.

Завідь, -воді́, ж. Въ выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ. Черном.

Калашниця, -ці, ж. Пекущая калачи или продавщица бѣлаго хлѣба. Як не піду за Івана, піду я за Гриця, а у Гриця все пшениця, — буду калашниця. Чуб. V. 175.

Передсудній, -я, -є. Бывающій во время передъ судомъ, до суда; о времени: протекающій передъ судомъ. Страшна се була година, мов передсудня. Г. Барв. 467.

Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538.

Покриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. покритися, -криюся, -єшся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Не китайкою покрились козацькії очі. Шевч. 27. 2) Скрыться изъ вида. Дивиться — вже зять покривсь. Рудч. Ск. І. 183. Вдарили по конях і покрились за гаєм. Г. Барв. 153. Покрилися бусурмени густими тернами. О. 1862. VI. 39.  

Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.

Префект, -та, м. Помощникъ ректора Кіево-братской коллегіи (академіи), несшій обязанности административныя и въ тоже время бывшій и профессоромъ. Кассіян Сакович, префект Братської школи. К. ПС. 5.

Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. Ном. № 959. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. Конст. у. Б. Г. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. Шух. І. 181. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Шух. І. 178, 179. Ум. стільчик.

Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.