Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Знімати, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму, -меш, гл. 1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Із правої рученьки перстень зняв. Зняли з нього головоньку. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. 2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Зняв руки до Бога. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. Филю зо дна моря знімає. 3) — бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. 4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. 5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба.
Нажитни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный, наживной. То все нажитне, — ізнов розживемося. Як пійде на добро, то й купимо. нажитна дитина. Ребенокъ рожденный внѣ брака. Людське око на мене гостро дивилось, і на мене, і на моє нажитне, на моє неблагословенне. Cм. наживний.
Назорі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Посвѣтить сколько желалось. Зійшла зоря, зійшла зоря, та й не назорілася.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл.
1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє.
2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Посестра, -ри, ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри.
Старанно нар. Старательно, заботливо.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.