Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабутати

Кабутати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ, то другимъ концомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБУТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБУТАТИ"
Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь. К. Дз. 100.
Вавочка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Гайтувати, -ту́ю, -єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. Вх. Зн. 9. Шух. І. 235. 2) Распутничать? Cм. гайта. Коли мати гайтує, то й дівка. Ном. №13984.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Лісни́чиха, -хи, ж. Жена лѣсничаго.
Постуденіти, -ніє, гл. безл. Похолодѣть. Постуденіло на дворі. Камен. у.
Скрутно нар. Затруднительно, тяжело, стѣснительно. За землю стало скрутніше. Левиц. І. 161.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк.
Умалити, -ся. Cм. умаляти, -ся.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 5. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Драг. 35. Умотай мене цим прядівом. Мнж. 46. Умотала його мідними дротами. Мнж. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБУТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.