Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штанці

Штанці, -ців, м. Ум. отъ штани.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТАНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТАНЦІ"
А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня. Грин. І. 77.
Бахурка, -ки, ж. Развратница.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). Вх. Зн. 30. 2) Бѣдняга. Желех.  
Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати». Левиц. І. Світ. 7.  
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Травянець, -нцю́, м. Раст. Carthusianorum L. І. ЗЮЗО. І. 121.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТАНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.