Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавал

Кавал, -лу, м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Гол. Ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. Гол. III. 90. За кавалок кишки сім миль пішки. Ном. № 6473. Треба nрацювати, щоб кавалок хліба мати. Чуб. І. 147. Ой не руш же, наймитоньку, та хліба цілого, — ой там лежить на полиці кавалок цвілого. Грин. III. 556. Рвали тіло по кавалку, пускали на воду. Гол. І. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛ"
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Доте́пно нар. Способно, искусно.
Заго́нити, -ню, -ниш, гл. = заганяти.
Криничний и кринишний, -а, -е. = криничаний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.
Налі́тувати, -тую, -єш, гл. = налітати. Налітували голуби бо зна відкіля. Харьк. у.
Наро́ком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Ном. 7169. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити? МВ. (О. 1862. І. 101).
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Щикніти, (-нію, -єш?), гл. Скупиться. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.