Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе.
Нерівень, -вня, м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик.
Припористий, -а, -е. 1) О волѣ: съ хорошо выдающеюся частью шеи, о которую упирается ярмо.
2) О саняхъ: съ полозьями, загнутыми подъ прямымъ угломъ.
Фошкавка, -ки, ж. Раст. дождевикъ, Lycoperdon.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами.
Щав'ян, -ну, м. Родъ растенія. Пішли дівчата по грицики на доли та по щав'яни.
