Білченя, -няти, с. Дѣтенышъ бѣлки.
Вибевкати, -каю, -єш, гл. Проболтаться.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Волинський, -а, -е. Волынскій.
Гірський, -а, -е. Горный. Був схожий до гірських розбійників.
Ма́точина, -ни, ж. Ступица въ колесѣ. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Ревнув мов у маточину.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Оттут би наскочить на його наглою смертю. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи.
Самотріть Самъ третей, я и еще двое. втвори мені ворота! Бо я іду самотріть на вечерю, на обід.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Хирляв півроку.... та й умер.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода.
