Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавалець

Кавалець, -лця, м. Ум. отъ кавал
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЕЦЬ"
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Допе́вне нар. Навѣрное, точно. Желех.
Жебра́чка, -ки, ж. Нищая. Де що було в мене, то позабірала — добра жебрачка! Черк. у.
Заві́лькуватий, -а, -е. О деревѣ: съ волнистыми извилинами. Вас. 145.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Кремезли́вий и кремезни́й 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Берд. у. Старины люде були кремезніші. Харьк. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий. МВ. ІІ. 76.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить. Шевч. 2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Чуб. V. 26. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Чуб. V. 40. Вона його осудила, він не сподобався. Мет. 78.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Сприскатися, -каюся, -єшся, гл. За брызгаться. На дощечці у млинка фартух прала дівчина, сприскалася рибчина.... Чуб. V. 1117.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.