Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавальцювати

Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЬЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛЬЦЮВАТИ"
Арда́ль, -лі, ж. Трансильванія. Федьк. І. Слово отъ изд. XV.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Чуб. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома. Г. Барв. 15.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати. Вх. Зн. 36.
Нагні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Нагнівався мій миленькій та й до мене не говорить. Чуб. V. 1189.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Єв. Л. VI. 23. Лопата — заплата, а Бог — нагорода. Ном. № 4608.
Росхлюпати, -ся. Cм. росхлюпувати, -ся.
Шахварня, -ні, ж. Буфетный шкафъ, чулань. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛЬЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.