Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кавалір

Кавалір Cм. кавалер.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАВАЛІР"
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Левиц. І. (Правда, 1868, 485). Козацьку каразію та кожухи. К. ЦН. 238.
Мі́шанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили. Чуб. І. 8.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю. Волч. у.
Попідчищати, -ща́ю, -єш
Посуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Невістка смутная ходить, і діти навіть посуміли. МВ. І. 9.
Риньовка, -ки, ж. Горный ключъ. Житом.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАВАЛІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.