Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кабутка

Кабутка, -ки, ж. Игра, во время которой бросаютъ палку такъ, чтобы она ударялась то однимъ, то другимъ концомъ о землю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБУТКА"
Болько нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Вилягтися, -жуся, -жешся, гл. Разлечься. Виляглись на долинці у холодку, то вже так нам гарно було, що й не сказати. Харьк.
Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Чуб. II. 242. Ум. вітрячок.
Моту́́́зочка, -ки, ж. Ум. отъ мотузка.
Няньчитися, -чуся, -чишся, гл. Няньчиться.
Повідвозити, -жу, -зиш, гл. Отвезти (во множествѣ).
Поріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ поріг. 2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ. Черк. у.
Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Чайка, -ки, ж. 1) Птица: пигалица, чибисъ, Vanellus cristatus. Большая Энциклопедія, XV. 153. Вибірається, як чайка за море. Ном. № 10964. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. 2) Родъ запорожской лодки. Тільки три чайки, слава Богу, отамана курінного, сироти Степана молодого сине море не втопило. Шевч. 255. Ум. чаєчка. Чуб. V. 763. Замигтіло щось оддалік, ніби чорна чаєчка. МВ. І. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.