Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться.
2) Качаться въ люлькѣ.
3) Качаться на качеляхъ.
Ластівчики, -ків, м. мн. Раст. Geranium columbinum.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Обмотати, -ся. Cм. обмотувати, -ся.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна.
Рило, -ла, с.
1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом.
2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім.
Росквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ со головы.
