Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігуменя

Ігуменя, -ні, ж. Игуменья.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГУМЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГУМЕНЯ"
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Заману́тися, -не́ться, гл. безл. Захотѣться. Заманулось як серед зіми криги. Ном. № 5336. Заманулось їсти старенькій. Г. Барв. 370.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.  
Помана, -ни, ж. Родъ кулича (поминальнаго) съ крестомъ. О. 1861. XI. Св. 61.
Понавчати, -ча́ю, -єш, гл. Научить (многихъ или многому). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав. Пирят. у.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Скоблик, -ка, м. Рыба Gobio fluwiatilis, пискарь. Вх. Пч. II. 19.
Фараґівча, -чати, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.
Хавкати, -каю, -єш, гл. 1) Ѣсть съ жадностью. Желех. 2) Дышать жабрами. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГУМЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.