Верг, -гу, м. Слой.
Набіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. набі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Вовки сіроманці набігали. А татарва як набігала, то вже я замужем була. на очі набіга́ти. Мелькать предъ глазами. Шлях мигтить, гаї та ліси на очі набігають. як набіжи́ть. Какъ придется. Треба жить, як набіжить. 2) — на що́. Наскакивать, наскочить съ разбѣга на что-либо. Чого ти не дивишся? Набіг на чоловіка! 3) Находить, найти. Його найшли татари, набігли його сонного. Як набіжиш, то й купи. набі́гти тропи́. Найти дорогу, попасть на дорогу. Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи. 4) Натекать, натечь. Набігла вода в погріб. 5) се́рце набіга́. Він чоловік нічого, а так на його иноді серце набіга, т. е. иногда онъ сердится.
Настиритися Cм. настирюватися.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Підвал, -лу, м. 1) ? 2) у підвал. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал.
Просміх, -ху, м. Улыбка.
Роспорошувати, -шую, -єш, сов. в. роспороши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Разсыпа́ть, разсы́пать (о порошкѣ, мукѣ).
2) Разсѣевать, разсѣять. Роспорошив турка й татарву на Черкень-долині.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
