Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трудовник

Трудовник, -ка, м. Труженикъ. Щог. Сл. 67. Дайте ради Христа, трудовники Божії. Харьк. Кіев. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДОВНИК"
Базувати, -зую, -єш, гл. Играть на контрабасѣ. МУЕ. III. 57.
Бительня, -ні, ж. Станокъ для трепапанія конопли. Левиц. І. 2.
Блідолиций, -а, -е. Блѣднолицый. Желех.
Доруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Жо́рна, -рен, с. мн. см. жорно.
Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Надго́нити, -ню, -ниш, сов. в. надігна́ти, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать къ чему. Погнав він уже козу і тільки надігнав на дорогу... Рудч. Ск. І. 44. 2) Гнаться, погнаться, догонять, догнать. За мной турки надігнали, пана мого з мене (коня) зняли. Гол. І. 98.
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися. Васильк. у.
Чортаника, -ки (м. ? ж. ?). Рыба, карпъ вѣсомъ менѣе полутора фунта. МУЕ. І. 4 6. (Добруджа).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУДОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.