Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук.
Ніччу нар. Ночью.
Перевалювати, -люю, -єш, сов. в. перевалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Переваливаться, перевалиться.
2) Переталкивать, перетолочь слишкомъ сукно на сукновальнѣ.
Поволі нар.
1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Велике дерево поволі росте. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе!
2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти.
Пообклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Оклеить (во множествѣ).
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Простяком нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом.
Свідчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, показывать, давать показаніе. Московка свідчила, що він був там тоді; як батька били. Недоїдки свідчили, що тут були люде. Йшла фальшивим свідком свідчити. Святеє писаніе свідчить-висвідчає.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ.
