Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

захтиты

Захтиты, -хочу, -чешъ, гл. Захотѣть. Захтивъ у дида выпросыты хлиба. Ном. Гуси води захтіли. На Дунай полетіли. О. 1862. IV. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХТИТЫ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАХТИТЫ"
Дев'ятна́дцятий, -а, -е., чис. Девятнадцатый.
Мусульма́нка, -ки, ж. Мусульманка.
Нажаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Набраться страха.
Овесок, -ска, м. 1) Ум. отъ овес. 2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Переварити, -ся. Cм. переварювати, -ся.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро. Рудч. Ск. І. 61. 2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Грин. І. 152. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Шевч. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. Рудч. Ск. І. 39. А підкинь у грубу ще дров. 3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Побіждати, -да́ю, -єш, сов. в. побіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Побѣждать, побѣдить. Пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив. Макс.
Погребня, -ні́, ж. = погребник.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа. АД. І. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАХТИТЫ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.