Безперестанці, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Щось вило там безперестанно. Обоє плакали безперестанно. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Горять свічі безперестанні. Вода лилась безперестань.
Виснажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виснажитися, -жуся, -жишся, гл. Обезсиливать, обезсилѣть, истощаться, истощиться.
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Cм. Аґрус.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться.
Нелюбий, -а, -е. 1) Немилый, нелюбимый. Поховаю сина та під церквою, нелюбу невістку під дзвіницею.
2) Непріятный.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Привабний, -а, -е. Привлекательный.
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.
Чара, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару.