Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гоні́нник, -ка, м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ном. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175.
Осетар, -ра, м. Щегленокъ, Tringilla carduelis. Вх. Уг. 256.
Перебірливий, -а, -е. Разборчивый, капризный, прихотливый. Такий перебірливий: і того не їсть, і того не їсть. Пирят. у.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри. Стор. МПр. 80.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг. Вас. 178.
Тушкування, -ня, с. 1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Окутываніе. Шейк.
Ціпчак, -ка, м. Родъ маленькой птицы. Вх. Лем. 480.
Челядинський, -а, -е. Женскій. Шух. І. 123.
Чинбурка, -ки, ж. «Колісчатко на бичові коло лямки, якою тягнуть невід з моря». Єйскъ. Слов. Д. Эварн.