Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Невважливість, -вости, ж. = невважність. Левиц. Пов. 261.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Півень, -вня, м. 1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. о півнях. На разсвѣтѣ. 2)ди́кий = тетерюк. Вх. Пч. II. 15. 3)морський. Сказочное животное въ морѣ съ рыбьей чешуей. Драг. 6. Ум. півник, півничок.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Рясніти, -ні́ю, -єш, гл. Быть густо покрытымъ, изобиловать. Це дерево рясніє яблуками. Турецькі ринки рясніють нашим людом українським. К. Бай. 71.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Фірас, -са, м. = тартак. Гн. І. 24. Шух. І. 151.