Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запальний

Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАЛЬНИЙ"
Висиня, -ні, ж. = височиня. Волч. у. (Лободовск.).
Гегеп меж. = геп.
Геп меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Ген об землю! Ном. № 6645.
Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей). Мнж. 184.
Лаятися, -лаюся, -єшся, гл. Ругаться, браниться. Говорить можно, а лаятись нічого. Ном. 3499.  
Нахварбувати, -бую, -єш, гл. Накрасить.
Осердя, -дя, с. = осердок. Новомоск. у.
Пуголовач, -ча, м. = пуголовок. Вх. Пч. I. 16, II. 17.
Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Єв. Л. X. 42. Частина її серця. Левиц. І. 37. Ум. частинка, частиночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.