Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тростка

Тростка, -ки, ж. Ум. отъ трость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСТКА"
Балтина, -ни, ж. = балта 1. Желех.
Бухало, -ла, м. Увалень, неуклюжій.
Гіготати, -гочу, -чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. ІІІ. 78.
Жезл, -ла, м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних. К. Іов. 46.
Ло́трик, -ка, м. Ум. отъ лотр.
Набагни́ти Cм. набагняти.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Скочити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскочить. Як схоче, то й на гору скоче. Ном. № 2697. 2) Соскочить. Тілько що прибіг до терну, а вона і скочила з його. Рудч. Ск. І. 54. 3) Прыгнуть куда. Скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352. Скоч куди хоч. Мил. 57.
Старогрецький, -а, -е. Древнегреческій. Старогрецька віра. К. ПС. 48.
Суятрик, -ка, м. Часть ятера (Cм.). Вх. Пч. II. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.