Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заберберити

Забербе́рити, -рю, -риш, гл. Обмочить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЕРБЕРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБЕРБЕРИТИ"
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Вуж, -жа, м. 1) Змѣя ужъ. 2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать. Ном. № 6930.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Покошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав? Харьк. у.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Спасти Cм. спадати.
Убризькатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Шерстень, -стня, м. = шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів. Чуб. II. 316.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБЕРБЕРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.