Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забарятися

Забаря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. забари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Чуб. V. 2. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні. Рудч. Ск. І. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБАРЯТИСЯ"
Булий, -а, -е. Бившій. На булих товаришок, сільських дівчат і з під лоба не поглянула, наче ніколи вони й не здибалися з собою. Св. Л. 90.
Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Жирови́й, -а, -е. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти въ картахъ). К. С. 1887. VI. 466. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.
Залінува́тися, -ну́́юся, -єшся, гл. Залѣниться.
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. І. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. Н. Вол. у.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.
Устилатися, -лаюся, -єшся, гл. = устелятися.
Черкес, -са, м. 1) Черкесъ. Грин. III. 603. І всі черкеси в табуни летучих коней попускали. Мкр. Г. 30. 2) = чемериця, Veratrum album L. Мил. М. 106.
Черятися, -ряюся, -єшся, гл. Мѣняться. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБАРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.