Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журно

Жу́рно нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. МВ. ІІ. 115. Журилася удівонька, журилася журно. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРНО"
Бороння, -ня, с. Борьба. «Давай боротись!».... — К нечистому з боронням! — важко дишучи каже запорожець. К. ЧР. 168.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Засмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Найти по вкусу, распробовать.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254.
Набундю́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Растопыриться, взъерошиться. 2) Возгордиться; надуться съ важностью.
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Попригадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).
Посвахатися, -хаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться свахами. Колись ми собі так посвахались. Соколиха собі рада, що з багатим родом посвахалась. Федьк.
Стрих, -ха, м. = стрихіль. Желех.
Хисток, -тка, м. 1) Искуственный кустъ, за которымъ охотникъ подкрадывается къ дичи. Козел. у. 2) Потайное мѣсто въ оградѣ пчельника, куда пасѣчникъ можетъ укрыться во время опасности.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.