Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи. Рудч. Чп. 48.
Глибина, -ні и глибиня́, -ні.  ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Грабі́жник, -ка, м. Грабитель. Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді Екатер. у.
Заплу́тувати, -тую, -єш, сов. в. заплутати, -таю, -єш, гл. Запутывать, запутать.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Нікольство, -ва, с. Недосугъ, отсутствіе свободнаго времени. Сим. 198. За оцим нікольством і отченашу не прочитав.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям. Мнж. 151.
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).