Д пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли.
Дотараба́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбірала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому.
Задрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздремнуть.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця.
Нале́жний, -а, -е. 1) (до кого). Принадлежащій. 2) (кому́). Слѣдуемый, должный. 3) Надлежащій, приличный.
Пообцвяховувати, -вую, -єш, гл. Обить гвоздями (во множествѣ).
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Сестронька, -ки, ж. Ум. отъ сестра.