Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Виннюха, -хи, ж. Родъ виннокислыхъ яблокъ. Вх. Зн. 7.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду. Богодух. у.
Зашпунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закупорить, заткнуть.
Накарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. О глазахъ: сдѣлать карими, нарисовать карими. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой голубе сив, коли б ти ожив... Я б твої крила позолотила, я б твої очиці накарувала, тебе самого намалювала. Бал. 82. Cм. карувати.
Неоружний, -а, -е. Безоружный. К. ЧР. V.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. Ном. нізвідкіля сподіватись грошей великих. К. (О. 1862. III. 23).
Позагоюватися, -гоюємося, -єтеся, гл. Зажить (о ранахъ).
Скаплунити, -ню, -ниш, гл. 1) О птицѣ: выхолостить. 2) Также: лишить невинности? Молодий молоду скаплунив. Рк. Макс.
Тхорик, -ка, м. Ум. отъ тхір.