Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журабки

Жура́бки, -ків, м. Шерстяные носки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАБКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАБКИ"
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.
Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Насущник, -ка, м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник. Сим. 217.  
Начавити, -влю́, -виш, гл. 1) Нажать, надавить. 2) Надавить чего (во множествѣ).
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Потя, -тя́ти, с. 1) Птенецъ; цыпленокъ. Вх. Пч. II. 11. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Гол. III. 438. Ум. потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли. Гол. III. 387. 2)татарське. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Тупак, -ка, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса. Шух. І. 21. 165.
Чума, -ми, ж. Чума. А щоб на вас чума напала, матері вашій чорт! Ном. № 3731. Ув. чумище. Чуб. І. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАБКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.