Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупа

Жупа, -пи, ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПА"
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.
Мі́сячко, -ка, м. Ум. отъ місяць.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою. Ном. № 2592.
Повипивати, -ва́ю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Ляхи були — усе взяли, кров повипивали. Шевч.
Покутати, -таю, -єш, гл. Убрать, прибрать. А я вже.... скрізь покутаю як треба. Федьк.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Проштовхати, -ся. Cм. проштовхувати, -ся.
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста. Рк. Левиц.
Шворінь, -рня, м. 1) = швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.