Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Пірначка, -ки, м. = риндзя. Вх. Зн. 59.
Побиватися, -наюся, -єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. О. 1862. І. 66. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога фолі просило. Г. Бар. 16. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Г. Барв. 357. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Чуб. V. 127. Мати за дітьми да побивається. Чуб. V. 712.
П'ятдесят, -тьо́х числ. Пятьдесятъ.
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
Уплив, -ву, м. Вліяніе. Левиц. Пов. 211.
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
Щедровий, -а, -е. Относящійся къ щедрому вечору. Пшеничні хліби — то господару: щедрове пиво — то господинці, а солодок медок — Богу на славу. Чуб. III. 336.