Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жолобець

Жолобе́ць, -бця́, м. Желобокъ. Шух. І. 357, 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОЛОБЕЦЬ"
Безоборонний, а е Беззащитный. К. МБ. ХII. 266. Оборонив сиріт безоборонних. К. Іов. 61.
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Захва́льшувати, -шую, -єш, гл. Заплутовать.
Зжоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Покоробиться. Зжолобились двері.
Картопляк, -ка, м. Мѣра картофеля, равна 4 четверикамъ. Радом. у.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей. Левиц. Пов. 252.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОЛОБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.