Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтячище

Жовтячи́ще, -ща, м. Ув. отъ жовтяк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТЯЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТЯЧИЩЕ"
Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь. Екатерин. у.
Понюшка, -ки, ж. = понюх. Табаки на понюшку. Чуб. II. 573.
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Промашка, -ки, ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка. Рк. Левиц.
Скарга, -ги, ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Св. Л. 115. Підеш до пана Бога на скаргу. Фр. Пр. 85.
Сопти, -пу́, -пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх. Нол.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія. Лебед. у.
Сусідитися, -джуся, -дишся, гл. Сосѣдиться, присосѣживаться. Кожен свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТЯЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.