Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гакарь, -ря, м. Стволъ молодаго дерева, которымъ связываютъ вмѣсто двѣ тальби, два плота, сплавляемаго дерева. Шух. I. 181.
Ма́сляна, -ної, ж. Масленица. Св. Л. 222.
Окублитися Cм. окублюватися.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Попідпрягати, -га́ю, -єш, гл. Припрячь (во множествѣ).
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Чуб. V. 22. Вуса прогортає. Св. Л. 202. Я сніжок прогорну. Мил. 192. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166.
Проміркувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять извѣстное время.
Розривка, -ки, ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. І. 341.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ). Сумск. у.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.