Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Підпиток, -тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. КС. 1882. ХП. 503. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку. Радом. у.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила. Мкр. Г. 35.
Старчота, -ти, ж. соб. Нищіе. І наша темна старчота, ради тієї ледащиці горілки, бренчишь їм на кобзах усячину. К. ЧР. 32.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.