Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесурмлянин, -на, м. = бусурман. Злі бесурмляне з міста рушали. КС. 1884. І. 47.
Витребенькувати, -кую, -єш, гл. Прихотничать, привередничать.
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни. Мил. 39.
Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ном. № 6155. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 1114. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. Посл. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. Ном. № 6170. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й. КС. 1887. VI. 465.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Корочок, -чка, м. Ум. отъ корок.
Танути, -ну, -неш, гл. Таять. Віск од жару тане. К. Псал. 149.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати. Грин. III. 138.
Шкодниця, -ці, ж. 1) = шкідниця. 2) Шалунья, проказница.
Шкопирта I, -ти, ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.