Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Гайний, -а, -е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9. 2) = гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.
Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр.
Нарну́ти Cм. наринати.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Піхурчик, -ка, м. Ум. отъ піхур.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204.
Помиток, -тку, м. = майка. Вх. Лем. 453.