Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика.
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. Я вже завважив мирового, який він. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Заду́ха, -хи, ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. 4) Удушье, астма.
Зали́шній, -я, -є. Излишній. Випило залишив, нехай оддише. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє.
Зерни́на, -ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати.
Кряч, -ча́, м. Жердь, которой поворачиваютъ бревно: при постройкѣ дома, сарая нужно бываетъ положенную уже на стѣны, но еще не прикрѣпленную, матицу перевернуть; тогда туго обматываютъ ее веревкой и въ петлю, которой оканчивается она, продѣваютъ кряч, жердь, при помощи которой бревно переворачивается. Крячем можно хоч яке дерево криве у сволоці повернути чи так, чи инак.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку.
Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси.