Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував? Черк. у.
Голочванько, -ка, м. Убогій франтъ, бѣднякъ, желающій чваниться франтовствомъ.
Зімодра, -ри, ж. Раст. Lysimachia vulgaris. L. ЗЮЗО. І. 127.
Наробля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нароби́тися, -блюся, -бишся, гл. 1) Нарабатываться, наработаться, устать работая. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Хоч як за день наробишся, а вечір прийде, — кортить на вулицю. 2) О выдѣлываемой кожѣ: утолщаться, утолститься отъ долгаго лежанія въ зольномъ чану. Вас. 158.
Підмащувати, -щую, -єш, сов. в. підмасти́ти, -щу, -стиш, гл. Подмазывать, подмазать.
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Трубити, -блю, -биш, гл. 1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили. Котл. Ен. 2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют. Фр. Пр. 151. 3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Ном. № 54. 1) Много ѣсть. Ном. № 12210.
Чобан, -на, м. Деревянный сосудъ для молока. Угор.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.