Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. О. 1861. X. 41. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста. Г. Барв. 486.
Невдашенька, -ки, невдашечка, -ки, невдашка, -ки, ж. Ум. отъ невдаха.
Підважувати, -жую, -єш, сов. в. підважити, -жу, -жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Г. Барв. 177. Дручок той, що підважують віз. Чуб. VII. 404. Дужий: бувало паровицю плечем підважує. О. 1862. VIII. 18.
Пороскудлуватися, -луємося, -єтеся, гл. Растрепать себѣ волосы (о многихъ). Ото як ви пороскудлувались! Поросчісуйтесь гладенько.
Порушатися, -шаюся, -єшся, сов. в. порушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Двигаться, двинуться. 2) Подрываться, подорваться. Черниг. у.  
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. Федьк. 2) Быть посаженнымъ. Мил. М. 85. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю. Єв. Л. XVII. 6.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця. Грин. III. 312.
Устелятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устелитися, -люся, -лешся, гл. Устилаться, устлаться, покрываться, покрыться, укрыться. Я морозу не боюся, листом устелюся. Гарна дорога встелилась за ніч (ночью шелъ снѣгъ). Н. Вол. у.