Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня).
Дзя́вкання, -ня, с. Лай щенка, тявканіе.
Захожаты, -жаю, -ешъ
Зая́тритися, -рюся, -ришся, гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Мотуша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = метуши́тися. Було ще дуже рано, але вже народ став мотушаться. Новомоск. у.
Підсилювати, -люю, -єш, сов. в. підсилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить, усиливать, усилить. Рк. Левиц.
Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Промежи пред. = проміж. Утікала Бондарівна промежи домами. Чуб. V. 427.