Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жлоктання

Жлокта́ння, -ня, с. и пр. = жлуктання и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛОКТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛОКТАННЯ"
Борікати, -каю, -єш, гл. Бодать. Борікає рогами. О. 1861. І. 94.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини. Мил. 171.
Дотекти́ Cм. дотікати.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Копер, -пра, м. = кріп. Вх. Лем. 426.
Полупотіти, -почу, -тиш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі. Св. Л. 205.
Порозмазувати, -зую, -єш, гл. Размазать (во множествѣ).
Поцідити, -джу́, -диш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Саква, -ви, ж. = сак. Вх. Пч. II. 22.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЛОКТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.