Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. Посл.
Гра́мота, -ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
Провулок, -лка и -лку, м. Проулокъ.
Ропляний, -а́, -е́ Смоченный разсоломъ.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.