Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жирування

Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ. Шух. I. 273, 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИРУВАННЯ"
Вибатькувати, -кую, -єш, гл. Выругать въ отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.
Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Могил. 117. Двері гримли серед хати. Федьк. І. 114. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. АД. І. 217. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. Шевч. 574.. Три дні грімали самопали. К. ЧР. 105. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. МВ. ІІ. III. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. Рудч. Ск. II. 131. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. МВ. І. 26. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Рудч. Ск. І. 23. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає. ЗОЮР. І. 18.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Зате́пла нар. Пока тепло.
Лелі́я, -лії, ж. Лилія. Насіяла миленькая білої лелії. Гол. І. 327. Ой як же ти процвітаєш, як в саду лелія. Чуб. V. 428. Ум. лелієнька. Сестро ж моя, лелієнько біла! Федьк. I. 9.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).
Применшувати, -шую, -єш, гл. = применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Шумкий, -а, -е. Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас. К. ПС. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИРУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.