Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилище

Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛИЩЕ"
Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Вертливий, -а, -е. Вертлявый. Ном. № 13618.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2. Угор.
Морква́сити, -шу, -сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ). Подольск. г.
Позастібати, -ба́ю, -єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім, білі сорочки і новими стьонжками позастібала. Чуб. II. 405.
Покормити, -млю́, -миш, гл. Покормить. Я собаки покормлю, покормивши зажену. Чуб. V. 193. На річці риби вловити, жінку свою з дітьми покормити. ЗОЮР. І. 58.
Проскиглити, -лю, -лиш, гл. О собакѣ: провизжать; о птицѣ: жалобно прокричать; о человѣкѣ: прокричать жалобно, жалобно заплакать, проохать.
Прощавай! Cм. прощати 2.
Чердаш, -ша, м. = чередник. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.