Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жилавіти

Жи́лавіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться тугимъ, жесткимъ, жилистымъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛАВІТИ"
Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити. Конот. у.
Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Заку́тати, -ся. Cм. закутувати, -ся.
Куштувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробовать, отвѣдывать. Хто лихом жартує, той його куштує. Ном. № 1968. куштувати борщі всякі. Часто перемѣнять мѣсто жительства или должность. Полт.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти. Черниг. у.
Пестуха, -хи, ж. Баловница; нѣженка. Ум. пестушка.
Побожно нар. Набожно, благочестиво.
Погамелитися, -люся, -лишся, гл. ? Та й гарний то панич, як би з ним мені, — каже молодиця, — трохи погамелитись. Черк. у.
Праведниця, -ці, ж. Праведница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.